МУСИМО СТАТИ В МОЛИТОВНІЙ ОБОРОНІ НАШОГО НАРОДУ

Католицький єпископат України звершив посвяту України та її народу Пресвятій Богородиці: єпископи римського обряду – Непорочному Серцю Пречистої Діви Марії, а єпископи візантійсько-українського віддали український народ під Покров Пресвятої Богородиці. Цим подвійним актом католики Україні вчергове стали на її духовний захист.

Може виникнути запитання: а до чого тут духовний захист, для чого? Можливо, ліпше було закликати народ збирати гроші на потреби українського війська, закликати чоловіків стати до оборони Краю.

Для християнина, який знає свою віру і практикує її, абсолютно зрозумілим є той факт, що Бог є Верховним Паном Всесвіту, саме Він керує долею народів і тільки в Його Всеможній руці лежать ключі до українського перемоги.

Ми були свідками чудесної перемоги Майдану над озброєним та агресивним режимом Януковича. Тому як християни не маємо права на паніку і відчай. Бог уже показав нам, що Він, а не хто інший, є Той, Хто дарує перемогу. І це має бути для нас укріпленням у вірі, а також і спонукою до активнішої молитви.

Багато великих перемог в історії Європи приписували саме заступництву Богородиці. Серед них і порятунок Константинополя 910 р. Б. від орд мусульманських агресорів.Візантійці сприймали це як безпосереднє втручання Богородиці. Вважають, що саме цей розгром мусульманських орд відклав майже на 500 років мусульманську експансію в Європу. До речі, свято Покрову Пресвятої Богородиці пов’язане саме з цією подією.

Битва біля Лепанто 1571 р. Б., у якій об’єднаний християнський флот розгромив турків, стала поворотним моментом, який зламав турецьку перевагу на морі. Саме з нагоди цієї перемоги, яку увесь християнський світ розцінив, як могутнє втручання Богородиці, Папа Пій V запровадив в Католицькій Церкві звичай, щоб о 12 годині щодня усі католики молилися молитву «Ангел Господній», а на всіх католицьких церквах били дзвони. На превеликий жаль, в Україні цей звичай після панування комуністичного режиму так і не відновили.

Перемогу під Віднем 1683 р. Б., у якій об’єднанні сили християнського світу зламали в кінець хребет військовій експансії ісламу, також вважають даром Богородиці християнському світові. Цікаво зазначити, що війська, які у цій битві воювали під прапором Апостольської Столиці, складалися з українських козаків.

Можна би було продовжувати перелік перемог, які сталися за заступництвом Пречистої Діви Марії. Але навіть ці три виразно вказують на те, що коли в переломних моментах історії християни зверталися за поміччю до Матері Церкви, Матері вибраного народу Божого, то вона ніколи не залишала свій народ без своєї допомоги.

У подіях московської агресії проти нашого народу можемо вичитувати антихристівський сценарій: подія, яка підняла Майдан, відбулася на свято Архангела Михаїла, на Йордан почалася реальна стрілянина, початок Великого Посту (до речі, цього року за григоріанським та юліанським календарем Великий Піст розпочався практично одночасно) збігся з початком відвертої московської агресії в Криму, а напередодні Благовіщеня за юліанським календарем Москва розпочала кампанію дестабілізації українського сходу. Московські окупанти вигнали з Криму греко-католицьких священників, дивні підпали греко-католицьких церков у Галичині, спроби керівництва Московської патріархії виставити греко-католиків та київських православних терористами – усе це лише підсилює враження антихристиянського характеру агресії північно-східного Мордору.

Отож, не тільки і не стільки сила зброї чи правоохоронного апарату держави є важливим чинником оборони нашого народу. І саме ми, християни, покликанні об’єднати й активізувати свої молитовні зусилля в обороні нашого народу.

о.Орест-Дмитро Вільчинський